" При долині, кущ калини нахилився до води
Ти скажи скажи калино як попала ти сюди
Якось ранньою весною, хлопець бравий прискакав
Милувався довго мною, а тоді з собою взяв
Він хотів мене калину посадить в своїм саду,
Не довіз і в полі кинув, думав що я пропаду
Я за землю ухопилась, стала на ноги свої
І навіки залишилась, де вода і слов'ї
Ти не дми на мене вітре, я тепер не пропаду
Надімною сонце світить і я далі тут цвіту"
Слова с песни о моей истории жызни